Дослідники в США запропонували замість паролів перевіряти електричні реакції мозку на зображення або текстові повідомлення. Свій метод автори протестували на 179 добровольцях, використовуючи гарнітуру VR з вбудованим енцефалографом.
Визнавши ненадійність звичайних паролів, багато виробників почали випускати смартфони зі сканерами відбитків пальців або програмами розпізнавання осіб.Такі біометричні системи зручні, і, на перший погляд, безпечні, проте їх теж можна зламати. Наприклад, вчені вже навчилися обманювати розпізнавання осіб за допомогою окулярів , віртуальної реальності і масок , а дактилоскопічні сканери — за допомогою візерунка відбитків пальців на струмопровідному папері. І якщо звичайний скомпроментований пароль можна легко і швидко поміняти, то власне обличчя, відбитки пальців або голос Користувач змінити не в силах — в цьому, на думку авторів дослідження, головний недолік існуючих біометричних систем. Вони стверджують, що їм вдалося придумати новий спосіб створення пароля — індивідуального і при цьому легкозамінного. Йдеться про вимірювання викликаного потенціалу (ВП) — електричної реакції мозку на певне зображення або текст. За словами вчених, на одну і ту ж картинку у кожної людини буде унікальний ВП.
Свій метод автори протестували на 179 добровольцях. Для вимірювання викликаного потенціалу вони використовували гарнітуру віртуальної реальності з вбудованим енцефалографом. Вони вимірювали електричну активність трьох областей мозку: міжтемінної борозни, яка відповідає за декларативну пам’ять (запам’ятовування об’єктів і подій); нижньої тім’яної часточки, пов’язаної з розпізнаванням осіб, а також скронево-тім’яного вузла, який відповідає за розуміння тексту.
Щоб викликати активність у кожній з цих областей мозку, вчені вибрали різні типи зображень. Для активізації міжтемінної борозни використовували фотографії тварин. Автори стверджують, що реакція мозку на фото Тварини Індивідуальна: наприклад, людина, яку колись вкусив павук, відреагує на його зображення зовсім інакше, ніж людина без такого досвіду.
Щоб «включити» розпізнавання осіб, респондентам показували фото знаменитостей, таких як Леонардо Ді Капріо, а для розпізнавання тексту пропонували короткі фрази.
Кожному користувачеві показали три таких зображення поспіль протягом 1,2 секунд, повторивши цикл 4 рази. Отриманий мозковий пароль завантажили в базу даних. Коли експеримент повторили через 5 днів, паролі збіглися з точністю понад 95%. Через 5 місяців ефективність методу знизилася всього на 1%.
За словами авторів, навіть якщо якимось хакерам вдасться дізнатися і підробити «мозковий пароль», користувач зможе легко змінити його, вибравши новий набір картинок.
&Nbsp;