Одним з головних стимулів появи нових типів одягу є незручність Старої. Так недосконалість спортивної форми початку минулого століття стало причиною того, що один відомий тенісист розробив свій власний стиль. Але про все по порядку.
Виграшний програш
Своєю назвою і походженням бренд Лакост зобов’язаний знаменитому тенісистові 20 — х років минулого століття-Рене Лакосту. Восьмиразовий володар «Золотого шолома» був дуже незадоволений тенісною формою того часу, яка складалася з сорочки з довгим рукавом, брюк і пуловера. Така Уніформа сковувала рухи і заважала нормально грати (що, втім, не зупиняло Рене). Тому в 1926 році Лакост вийшов на корт в бавовняній сорочці-поло з коротким рукавом і піднятим коміром.
Такий одяг виявилася настільки зручніше старої форми, що приклад Рене незабаром пішли й інші тенісисти. Легка бавовна дозволяла тілу дихати в спеку, піднятий вертикально комір прикривав шию від сонця, а короткий рукав був у всіх відносинах краще довгого. Але це був тільки початок, сам бренд Lacoste з’явився роком пізніше-в 1927.
Історія виникнення бренду і символу Lacoste — маленького зеленого алігатора — більше схожа на анекдот. У 1927 році Рене Лакост брав участь у чемпіонаті Кубка Девіса і посперечався з капітаном збірної, що візьме перший приз, за що капітан купить йому валізу зі шкіри алігатора. Лакост програв, але за зухвалу поведінку на корті отримав від преси прізвисько «Алігатор», яке залишилося з тенісистом на багато років. Дізнавшись про це, друг лакости, Роберт Джонс, намалював для нього логотип у вигляді алігатора, який незабаром з’явився на всіх сорочках спортсмена.
Від спорту до бізнесу
Кар’єра лакости-тенісиста завершилася в 1933 році, тоді ж почалася кар’єра лакости-бізнесмена. Рене вирішив впритул зайнятися створенням одягу, заради чого об’єднався з відомим підприємцем Андре житло. Останній володів великою фабрикою з виробництва трикотажу, на базі якої була заснована фірма La Societe Chemise Lacoste. Першими моделями нового бренду були сорочки-поло для тенісистів і людей, що займаються вітрильним спортом. Зручний і стильний одяг користувався великою популярністю, що дозволило компанії швидко наростити обсяг продажів.
До слова, Лакост став першим брендом, який пришивав свій логотип не на внутрішню, а на зовнішню сторону одягу.
У 50-х роках компанія Рене лакости виходить на американський ринок і об’єднується з брендом Izod. Незабаром після злиття виходить перша колекція кольорових сорочок-поло, які частково лунають безкоштовно в якості реклами. Причому, одяг від компанії розсилалася не тільки рядовим тенісистам і яхтсменам, а й зіркам зі світу спорту, наприклад, в сорочці від Лакост хизувався Дуайт Ейзенхауер. Така реклама спрацювала, і рядові покупці, ніяк не пов’язані зі спортом, звернули увагу на продукцію бренду.
Паралельно з керівництвом компанією Рене Лакост продовжував змінювати світ тенісу. У 1960 році він отримав патент на спеціальні антивібраційні прокладки для ракеток, а в 1963 — на першу в світі сталеву тенісну ракетку. Саме цей винахід, який презентувався під назвою Т2000, повністю витіснив старомодні дерев’яні ракетки.
Спадкування, розширення та занепад
Рене Лаксот очолював компанію до 1963 року. Потім його місце зайняв син Бернар, і відразу ж після цього почалося активне розширення асортименту бренду. До спортивних поло додалася Взуття, Аксесуари, Окуляри, годинник і навіть парфуми.
Вісімдесяті роки минулого століття стали для Lacoste декадою розквіту. Одяг від бренду став символом високого статусу, його носили не тільки бізнесмени і спортсмени, але також студенти престижних американських коледжів. Що вийшов в 1984 році чоловічий парфум дозволив компанії Лакост закріпитися і в ніші парфумерії.
А ось наступне десятиліття виявилося для бренду набагато менш успішним. У гонитві за доступністю, бренд став мейнстрімом, а сорочки, які не так давно носила еліта, стали продаватися за копійки в мережевих супермаркетах. Через це почалися розбіжності між американською і французькою частинами керівництва компанії. Американці не бачили нічого поганого в популяризації бренду і його доступності, французи ж наполягали на тому, щоб знову зробити Lacoste одягом для забезпечених людей. У підсумку в 1993 році співпраця компаній Izod і Lacoste закінчилося.
Другий розквіт
Після розірвання контракту з Izod у Лакост почався глобальний перегляд діяльності. Були найняті нові дизайнери, які створили нові колекції одягу, відновила роботу лінія парфумерії, а магазини бренду з’явилися на центральних вулицях Нью-Йорка. Таким чином до початку 2000-х років бренд знову став елітним.
В рамках програми повернення колишньої слави компанія Лакост стала активно підтримувати тенісистів і гольфістів, а на посаду креативного директора найняли Крістофа Лемера, який раніше працював з такими титанами, як Ів Сент-Лорен. Крістоф привніс купу нових ідей в стилістику бренду, домігся показу колекцій від Lacoste на декількох тижнях моди, чим залучив до компанії молоду аудиторію.
У 2010 році Лемера змінив Феліпе баптиста. Саме під його керівництвом у Лакост відбулися найцікавіші кампанії та колаборації. Наприклад, в рамках співпраці з актрисою Леслі Манн вийшла колекція, що складається з одягу кричущо-рожевого кольору. А китайський художник Лі Сяофен вручну зробив поло Лаксот з порцеляни. Ще одним цікавим проектом стала колекція L!VE від художника Мікі Лідберга, сорочки з якої легко впізнаються за яскравими принтами з сюрреалістичними тваринами.
У 2012 році на честь свого 80-річчя бренд запустив ініціативу «Поло майбутнього». На офіційній сторінці компанії в Фейсбуці кожен міг запропонувати свою ідею щодо майбутнього стилю Лакост. Автор найоригінальнішої ідеї запрошувався для співпраці з брендом. Наступним кроком стала колекція Limited Edition Custom Polo Kits. Відмінною особливістю поло з цієї колекції було те, що на лицьовій стороні був тільки контур малюнка, а покупцеві пропонувалося розфарбувати одяг самостійно за допомогою входять в набір фарб і кистей. Пізніше ідею підхопили і інші бренди, і на ринку з’явилися різноманітні «футболки для розфарбовування».
У тому ж 2012 році Lacoste перестав бути сімейним брендом. В результаті розбіжностей між членами сім’ї Рене велика частина акцій компанії була продана фірмі Maus Brothers Holding. До листопада 2012 у цієї фірми у власності перебували 93% акцій, а це означає, що бренд повністю належав їй.
Компанія Лакост — це понад 1200 магазинів в 120 країнах. Це логотип, який дізнаються практично в будь-якій точці світу. А ще це без малого 90 років на ринку, визнання найширших соціальних верств суспільства і відмінна якість.
Вибрати якісний одяг зручно на Price.ua .
&Nbsp;
Автор: Євген Semar Новик