Якщо відпустка вашої мрії — це відпочинок у відокремленому містечку, куди вкрай рідко ступає нога людини, запам’ятайте ці місця: Острови Піткерн в Британії, острів Пасхи, архіпелаг Кергелен, антарктична станція «Амундсен — Скотт», острів Сокотра, озеро Нам-Цо.
Острови Піткерн (Заморська територія Великобританії)
Єдина Заморська територія Великобританії в Тихому океані, архіпелаг Піткерн являє собою чотири острівця вулканічного походження. Люди живуть лише на головному, і їх (жителів) тут всього 49. Нещодавно місцевий уряд навіть розробив спеціальну програму: згідно з її умовами, будь-якому бажаючому переїхати на Піткерн, виділяють безкоштовну землю під житло, а також дають можливість відкрити свою справу. Правда, за останні роки на настільки «райське містечко» знайшовся тільки один претендент — інших, мабуть, відлякує перспектива отримувати продукти раз в три місяці і жити фактично в повній самоті. А ось як напрямок для туризму Піткерн-прекрасний варіант, недарма більше 80% річного доходу в місцеву казну приносять саме відпочиваючі. Втім, дістатися сюди можна тільки по воді.
Острів Пасхи (Чилі)
&Nbsp;
Дуже розрекламоване, але при цьому не так вже й забита туристами містечко, острів Пасхи, або Рапануи, розташований, як жартують місцеві, «посеред нічого» — до найближчого хоч скільки-небудь великого постійного поселення звідси більше 2500 кілометрів по воді або повітрям, причому кількість і періодичність рейсів будуть сильно залежати від пори року і погоди. За даними археологів, що став синонімом віддаленості від цивілізації острів з кам’яними бовдурами на ньому колись був домом для 15 тисяч чоловік, але в якийсь момент населення скоротилося до декількох сотень жителів. Сьогодні на острові Пасхи живе постійно приблизно 5 тисяч чоловік, більшість з них зайняті в туристичній індустрії. Проте на острові все одно залишилося безліч відокремлених місць, як, наприклад, кратер згаслого щитовидного вулкана Рано-Кау (на фото) .
Архіпелаг Кергелен (Франція)
&Nbsp;
Архіпелаг Кергелен недарма також називають островами Невтішності (англ. Desolation Islands ). Розташована приблизно в 2000 кілометрів від узбережжя Антарктиди, в 3400 кілометрів від острова Реюньйон, що в Індійському океані, і в 4800 кілометрів від Австралії острівна група, у складі якої один великий острів і велика кількість дрібних островів і окремо розташованих скель, рідко зустрічає гостей. Постійних жителів на Кергелені немає. Взимку тут живуть і працюють близько 70 осіб, влітку-близько 100, причому більшість з них зайняті в науково-дослідних і метеорологічних спостереженнях. Щоб помилуватися пінгвінами, тюленями, морськими птахами, кроликами і завезеними сюди людьми і вельми непогано влаштувалися домашніми кішками, а також дикої суворою природою, доведеться скористатися водним транспортом — іншого шляху на Кергелен немає.
Антарктична станція «Амундсен-Скотт » (США)
&Nbsp;
Відправитися на належну США антарктичну станцію «Амундсен-Скотт» на Південному полюсі варто хоча б заради побудованої тут в 2010-2011 роках нейтринної обсерваторії «Крижаний куб» (IceCube) . Вморожений в товщу антарктичного льоду телескоп дає можливість «ловити» і вивчати нейтрино, що приходять з Північного полюса, тобто пройшли Землю наскрізь. Сама станція діє з 1956 року, постійних жителів, в основному вчених, тут від 43 в холодні місяці до приблизно 200 в теплі (середньорічна температура на полюсі — близько -50 °С, зазвичай стовпчик термометра піднімається до -28 °C в грудні і опускається до -60 °C в липні). Станція знаходиться на льодовику, на висоті 2835 метрів над рівнем моря. Сьогодні дістатися до неї можна по повітрю: на станції є злітно-посадкова смуга для літаків, і з жовтня по лютий зі станції «Макмердо» сюди кілька разів на день літають обладнані лижами вантажні літаки.
Село Оймякон (Якутія, Росія)
&Nbsp;
» Ми поїдемо, ми помчимо.» — Так, якщо ви підете в Оймяконський улус Якутії, що на Лівому березі річки Індигірка, взимку, то увірватися в одне з найсуворіших місць на Землі вам дійсно вдасться хіба що на оленячій упряжці. А ось якщо поїхати сюди влітку, то цілком можна подорожувати по цьому «полюсу холоду» на машині, наприклад на джипі. У селі Оймякон постійно живуть близько 500 осіб, в найближчому до нього селі Хара-Тумул — ще 100-150, в трохи віддаленому від них Томтор — близько 1000.
Острів Сокотра (Ємен)
&Nbsp;
Офшор Ємену острів Сокотра виглядає ніби філія іншої планети на землі: велика кількість рослин і тварин, які тут ростуть і мешкають, — ендеміки, тобто не зустрічаються ні в одному іншому місці планети. Одні з найзнаменитіших місцевих «жителів» -кіноварно-червоні драцени, або дерева драконової крові (на фото), і так звані пляшкові дерева. Дістатися до екзотичної Сокотри складно: спочатку потрібно отримати візу у не самого охоче її видає уряду Єменської Республіки, потім — знайти рейс до диво-острова. В аеропорт головного і єдиного міста Сокотри Хадібо зі столиці Ємену Сани літають всього два перевізника, та й у тих постійно змінюються розклад і ціни.
Озеро Нам-Цо (Тибетський автономний район, Китай)
Зійти на дах світу, як місцеві називають найбільше і високе в світі, тибетське нагір’я, важко, дістатися до безстічного Солоного озера Нам-Цо, що в приблизно в 110 кілометрах на північний захід від містичної Лхаси, — ще складніше. Озеро розташоване на висоті 4718 метрів над рівнем моря, а його площа становить 1920 кв.Кілометрів. До найближчого населеного пункту звідси три тижні шляху, причому у відносному комфорті ви проведете лише один день, протягом якого можливе пересування на автомобілі, ще 20 діб доведеться йти пішки.
Фото: Wolfgang Kaehler / Contributor / Getty Images, Yann Arthus-Bertrand (в анонсі) / Getty Images, Auscape / Getty Images, Getty Images / Handout / Getty Images, Pro-syanov / Getty Images, John Lund / Getty Images, Xinhua News Agency / legion-media
&Nbsp;
