Аукціонний будинок Silverstone Auctions продасть спорткар Iso Grifo, що належав дев’ятикратному чемпіону світу з мотоперегонів і пілоту Формули-1 Майку Хейлвуду. Автомобіль рідкісний, випущений в 1966 році і відноситься до так званої першої серії.
Сам по собі Iso Grifo — автомобіль рідкісний, цінний і дорогий: з 1965 по 1974 роки фабрика в містечку Брессо недалеко від Мілана зібрала всього 400 спорткарів двох серій. Машини в звичайному стані продаються приблизно за 150 000 фунтів стерлінгів.
Але за цей спорткар розраховують виручити від 220 до 260 тисяч фунтів, тому що в минулому він належав знаменитому британському гонщику Майку Хейлвуду. Крім того, це один з двадцяти шести автомобілів з правим кермом.
Додані документи свідчать, що машина побудована в грудні 1966 року, і відноситься до так званої «першої серії». Як і у всіх машин першої серії, під капотом встановлений потужний двигун Chevrolet V8 об’ємом 5,3 літра. У парі з ним працює чотириступінчаста коробка передач Borg Warner. Інші варіанти оснащувалися моторами об’ємом до 7,4 літрів.
Вважається, що на цій машині з заводським номером 081/D Хейлвуд спочатку їздив в Південній Африці, але в 1970 році перевіз її до Великобританії. Вся подальша життя машини підтверджена великою кількістю документів. Організатори аукціону окремо підкреслюють, що ця машина ніколи не бувала в серйозних аваріях.
Справа в тому, що у Хейлвуда в Африці був ще один Grifo жовтого кольору (шасі 162/D), за кермом якого він якось раз «на значній швидкості» зіткнувся з коровами. Кузов був сильно пошкоджений ударом, але до 1972 року його зуміли відновити, після чого машину продали. Востаннє ця машина спливала на аукціоні Coys на початку двохтисячних.
Італійська фірма Iso починала ще в 1939 році з холодильників, але по-справжньому прославилася після війни, запустивши у виробництво мотоколяску Isetta, розроблену засновником фірми Ренцо Рівольтою. «Пузир на колесах» з одноциліндровим двигуном і єдиними дверима в передній стінці кузова випускався по всьому світу: ліцензії купили в Аргентині, Бразилії, Франції, Великобританії та Німеччини — де машинку випускали на заводі BMW.
У шістдесяті роки Рівольта зайнявся спорткарами. Всі його машини були приготовані за схожим рецептом: шасі конструкції Джото Біззаріні, чуттєвий дизайн Джорджетто Джуджаро і простий, але потужний американський двигун V8 великого обсягу. За свою історію фірма випустила всього чотири моделі спорткарів: Rivolta, Grifo, Fidia, Lele. Фірма Iso Autoveicoli S. P.A закрилася в 1974 році через нафтову кризу.
Майк Хейлвуд почав свої виступи в мотоперегонах в 1957 році, коли йому було 17 років. За свою кар’єру він дев’ять разів ставав чемпіоном світу, виступаючи на мотоциклах MV Augusta і Honda. У Формулу — 1 він пішов по стопах свого друга і колеги з мотоциклетного спорту, Джона Сертіза. Правда, в автоперегонах він домігся куди менших успіхів. Його найкращим результатом стало друге місце в Гран-прі Італії 1972 року: той сезон він закінчив на восьмому місці. Хейлвуд загинув у 1981 році в звичайній автомобільній аварії, коли його Rover 3500 недалеко від будинку зіткнувся з вантажівкою.
&Nbsp;
